Патентознавство
| 16.02.2009, 23:45 | |
| 1.2.1 Конвенція про заснування ВОІВ була прийнята на Стокгольмській конфереції 14.07.1967 р. і набрала чинності 26.04.1970 р. У грудні 1974 р. ВОІВ набула статусу спеціа-лізованої установи Організації Об'єднаних Націй (ООН). Вона координує діяльність союзів з охорони промислової власності держав-членів Паризької конвенції, Мадридської конвенції й інших. Членами ВОІВ є 161 держава, у тому числі Росія, Білорусія, Україна (за станом на 01.11.1999 р.) Можна вважати, що ВОІВ веде своє походження з 1883 року, коли була прийнята Паризька конвенція, або з 1886 року, коли була прийнята Бернська конвенція. Обидві ці конвенції передбачали створення міжнародних секретаріатів і працювали під контролем федерального уряду Швейцарії. Усього декілька співробітників, які виконували адміністра-тивну роботу за обома конвенціями, розтошовувалися в місті Берні (Швейцарія). Спочатку в адміністрації двох конвенцій існувало два секретаріати (один з промислової власності і один з авторського права). У 1893 році обидва секретаріати були об'єднані. Організація, яка тепер відома як ВОІВ, мала свого часу різні назви.Перш ніж дістати назву ВОІВ, вона називалася БІРПІ, що є скороченням від повної французької назви організації Об'єднане міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності. В 1960 році БІРПІ переїхало з Берліна в Женеву. На дипломатичній Конференції в Стокгольмі в 1967 році були переглянуті адміністративні і заключні положення багатосторонніх договорів, що існували на той час, адміністративні функції яких виконувало БІРПІ. Ці положення повинні були переглянуті, оскільки країни-члени організації прагнули, щоб ВОІВ, яка, зрозуміло, була організацією, що об'єднує уряди, стала незалежною від швейцарського уряду і придбала той же статус, який мали інші міжурядові організації, для того, щоб стати спеціалізованою установою системи міжнародних організацій ООН. Статутом ВОІВ, його основоположним документом є Конвенція, підписана в Стокгольмі в 1967 році. Опис структури ВОІВ включає в найзагальнішому вигляді відповіді на такі питання: яка мета міжурядової організації? Адміністративні функції яких союзів виконує ВОІВ? Які держави входять у ВОІВ? Які завдання ВОІВ? Як здійснюється керівництво і управління організації? У чому значення існування міжурядової організації інтелектуальної власності? Права інтелектуальної власності обмежені територіально. Вони існують і можуть здійснюватися тільки в межах юрисдикції однієї країни або декількох країн, відповідно до законів яких вони були надані. Але плоди творчої діяльності, включаючи винахідницькі ідеї, з легкістю перетинають державні кордони, а враховуючи взаємоза-лежність держав, цей процес повинен заохочуватися. Союзи, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, засновані на договорах. Союз складається з усіх держав, які приєдналися до даного конкретного договору. Назва договору в більшості випадків використовує географічну назву того місця, де уперше був прийнятий текст договору (наприклад, Паризький союз, Бернський союз і так далі). В рамках ВОІВ функціонують три групи договорів і угод: програмні, класифікаційні і реєстраційні. Робота з періодичного перегляду цих договорів і створення нових, вимагає постійної міжнародної співпраці і організації переговорного процесу, який забезпечується спеціальним секретаріатом. ВОІВ надає свою структуру і служби для проведення цієї роботи. Діяльність ВОІВ в основному ведеться за трьома напрямами: реєстраційна діяльність, забезпечення міжурядової співпраці з адміністративних питань інтелектуальної власності і програмна діяльність. Вся ця діяльність направлена на досягнення основних завдань ВОІВ, а саме — сприяти підтримці і зростанню поваги до інтелектуальної власності у всьому світі для того, щоб створити сприятливі умови для промислового і культурного розвитку шляхом стимулювання творчої діяльності і полегшення передачі технологій при поширенні літературних і художніх творів. Реєстраційна діяльність ВОІВ включає в себе прямі послуги заявникам і власникам прав на промислову власність. Цей вид діяльності передбачає отримання і обробку міжнародних заявок відповідно до Договору про патентну кооперацію (РСТ), має міжнародні реєстрації знаків або надання для реєстрації промислових зразків. Звичайно ця діяльність фінансується за рахунок мита, що виплачується заявниками і складає біля трьох чвертей бюджету ВОІВ. Діяльність з міжурядової співпраці з адміністративних питань інтелектуальної власності в основному зосереджена на: керівництві роботою фондів патентних документів, що використовуються для проведення пошуку і складання посилань, а також розробки методів полегшення доступу до інформації цих фондів; роботі з оновлення міжнародних класифікаційних систем; складанні статистичних даних, що все більш ускладнюються; складанні регіональних оглядів за станом правових норм у сфері промислової власності і авторського права. ВОІВ постійно оновлює свої повний і загально-доступний фонд законодавчих актів щодо промислової власності і авторського права, уривки з якого публікуються в щомісячному Бюлетені ВОІВ і на компакт-диску під назвою "IPLEX". Основну роботу ВОІВ складає так звана програмна діяльність, яка включає забезпечення більш широкого визнання існуючих договорів, оновлення в міру необхідності цих договорів шляхом їх перегляду, включаючи нові договори, а також організацію співпраці з метою розвитку. Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає створення чотирьох різних органів; Генеральна асамблея; Конференція; Координаційний комітет і Міжнародне бюро ВОІВ (або Секретаріат). Вищим органом ВОІВ є Генеральна асамблея. Асамблея складається з усіх держав, які є членами ВОІВ, а також є членами будь-якого з її союзів. На відміну від Генеральної асамблеї, Конференція складається з усіх держав, які є членами ВОІВ, незалежно від того, чи є вони членами якого-небудь союзу. Функції Конференції можуть бути розбиті на п'ять груп. По-перше, Конференція є форумом для обміну думками між всіма країнами-членами ВОІВ з питань, що стосуються інтелектуальної власності, і в цьому контексті Конференція, зокрема, може робити будь-які рекомендації з цих питань, з належним урахуванням компетенції і автономії окремих союзів. По-друге, Конференція є органом, який розробляє дворічні програми співпраці для країн, що розвиваються. По-третє, схвалює бюджет для цих цілей. По-четверте, в компетенцію Конференції входить прийняття поправок Конвенції, що засновує ВОІВ. Пропозиції з поправок Конвенції можуть висуватися будь-якою державою-членом ВОІВ, Координаційним комітетом або Генеральним директором. По-п'яте, Конференція, як і Генеральна асамблея, може визначати, які державні організації допускаються як спостерігачі на її засідання. Координаційний комітет є одночасно консультативним органом з питань, що становлять спільний інтерес, і виконавчим органом Генеральної асамблеї і Конференції. Координаційний комітет консультує різні органи союзів і ВОІВ з питань, що представляють спільний інтерес для двох або більше союзів або для одного або більше союзів і саму ВОІВ, зокрема з питань витратної частини бюджету, спільної для всіх союзів. Координаційний комітет також готує проекти порядків денних Генеральної асамблеї і Конференції, а також проекти програм і бюджету Конференції. Четвертим органом ВОІВ є Міжнародне бюро ВОІВ, або Секретаріат. Його очолює Генеральний директор, і на сьогодні кількість його постійних співробітників налічує 450 осіб з більш ніж 60-ти країн, які добираються відповідно до принципів справедливого географічного розподілу, прийня-того у системі ООН. Для того щоб стати членом ВОІВ, держава повинна здати на зберігання свої ратифікаційні грамоти або документ про приєд нання до ВОІВ Генеральному директору ВОІВ у Женеві. Держави-члени Паризької або Бернської конвенцій можуть стати членами ВОІВ, тільки якщо вони вже пов'язані положеннями або одночасно ратифікували чи приєдналися принаймні до адміністративних положень Стокгольмського (1967) акта Паризької конвенції або Паризького (1971) акта Бернської конвенції. | |
|
| |
| Переглядів: 1777 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |